Слово "розпит" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РО́ЗПИТ, у, ч. Дія за знач. розпита́ти, розпи́тувати. Ольга мало що чула з розпитів братиків (Кобр., Вибр., 1954, 157); Якусь хвилину вони дивилися один на одного, та зараз було не до розпитів (Жур., До них іде.., 1952, 16); // Запитання, яке вимагає відповіді, з’ясування. З дівчатами стоїть Катя. Обступили її з розпитами. Але Катя неохоче відповідала (Головко, І, 1957, 395); Через поріг Зненацька ступить хлопчик наш змужнілий І на усякі розпити жадливі Одповідатиме нам (Рильський, II, 1960, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 764.