РОЗПЛА́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме, що розпла́стуватися 1, 2. Івась лежав у кутку розкинувшись, розплатавшись. Голова його покоїлася на подушці, а тіло скотилося на землю (Мирний, І, 1954, 174); На долинці стало темніше: тут піднімався на лапи туман і.. м’яко розплатувався над землею (Стельмах, II, 1962, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 768.