Слово "розплетений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РОЗПЛЕ́ТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розплести́. Вона бігла, мокра, заболочена, обсипана пилом і з розплетеними косами (Коцюб., І, 1955, 273); // розпле́тено, безос. присудк. сл. Вже розплетено під спів жалісних пісень коси молодої (Полт., Повість.., 1960, 309).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 768.