РОЗПЛІ́СКУВАТИСЯ і РОЗПЛЕ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛЕСКА́ТИСЯ, розпле́щеться і рідко розплеска́ється, док.
1. Схлюпуючи, спадати бризками, проливатися по якій-небудь поверхні; розбризкуватися, розхлюпуватися. Бере [Драгомиров] чарку, тремтить його рука, розплескується чарка (Сміл., Черв. троянда, 1955, 63); *Образно. Щойно двері зачинились, як гучний регіт знову потряс високі стіни світлиці й розплескався за вікном (Добр., Очак. розмир, 1965, 391).
2. Ставати плескатим (під ударів, тиску). Нагріваючись від ударів, поволі змінювала [штаба] свою форму, розплескувалась (Шиян, Баланда, 1957, 133).
3. тільки недок. Пас. до розплі́скувати, розпле́скувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 769.