РОЗПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПРЯ́МИ́ТИ, я́млю́, я́ми́ш; мн. розпря́мля́ть; док., перех.
1. Робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін. Пом’яте пір’я розпрямляють над водяною парою (Вигот. чучел.., 1956, 15).
2. Те саме, що розправля́ти1 2. Жінка широко дихнула, розпрямила груди (Гуц., Скупана.., 1965, 60).
◊ Розпрямля́ти (розпря́млювати, розпря́ми́ти) пле́чі — те саме, що Розправля́ти (розпра́вити) пле́чі (див. плече́). Розпрямляє [Африка] свої могутні плечі, розриває кайдани (Рад. право.., 1960, 6, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 781.