РОЗРАХУНКО́ВИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з проведенням технічних розрахунків при проектуванні. Корабель-супутник «Восток-3» виведено на орбіту, близьку до розрахункової (Веч. Київ, 11.VIII 1962, 1); Незважаючи.. на розрахункові труднощі, нинішня архітектура прагне до різноманітності норм (Знання.., 10, 1969, 6).
2. Який використовується для полегшення обчислень. Розрахункова лінійка.
3. Признач. для обліку грошових коштів, проведення платежів та інших грошових розрахунків. При визначенні розмірів оплати за основу береться річна розрахункова ставка (Хлібороб Укр., 12, 1968, 21); Кожне підприємство має в банку.. кілька рахунків: розрахунковий, позиковий (Наука.., 12, 1971, 34); // Признач. для запису грошових розрахунків, заробітної плати і т. ін. У бухгалтерії «Міськенерго» з ранку до вечора шелестять сторінки розрахункових книг (Логв., Давні рани, 1961, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 788.