РОЗРАХУ́НОК, нку, ч.
1. Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати. [Горлов:] Війна — це риск, а не арифметика, час знати. [Гайдар:] А по-моєму, війна є розрахунок, арифметика (Корн., II, 1955, 23); Вона жадібно прислухалась до цін на худобу, робила якісь розрахунки (Стельмах, II, 1962, 232); Відомий винахідник І. П. Кулібін вперше застосовував способи графічного розрахунку в механіці (Кресл., 1956, 4); // Результат обчислення яких-небудь даних. Русевич окинув поглядом рисунки, поклав на них папку з розрахунками (Шовк., Інженери, 1948, 246); Я.. перестав їх боятися, наочно переконавшися в правильності статистичних розрахунків, які доводять, що з тисячі випущених у бою куль влучає ледве одна (Багмут, Записки.., 1961, 22); // Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні. Технічна рада ствердила Павлові розрахунки (Мушк., Серце.., 1962, 243); Відпуск фондів заробітної плати підприємствам повинен провадитися на основі розрахунку їх реальної технічної потужності (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 158).
∆ Господа́рський розраху́нок див. господа́рський.
З розраху́нку: а) беручи певну кількість чого-небудь. Слідом за проривкою механізатори розпушують міжряддя і підживлюють рослини аміачною водою з розрахунку 2,5 центнера на гектар (Хлібороб Укр., 12, 1968, 5); б) враховуючи що-небудь. Експедиція була розрахована на дві літніх навігації.. З розрахунку на такий час і були відпущені на неї кошти, матеріали, харчі та все інше (Тулуб, В степу.., 1964, 368).
2. Виплата грошей за роботу, по боргових зобов’язаннях, оплата рахунків і т. ін. [Михайло:] Це, бачиш, у нас дрібні джентльменські розрахунки (Собко, П’єси, 1958, 375); Якби навіть пан доктор не мав при собі належної готівки, і не вистачило щось до розрахунку, то ви не турбуйтесь… (Вільде, Сестри.., 1958, 410); // Звільнення з роботи з повною виплатою зароблених грошей. — Отже, просіть розрахунок, мамо, і будемо їхати (Гур., Новели, 1951, 87).
3. перен. Відплата, покарання, помста. О, дев’ятнадцятий рік месників і платіїв, достойний рік розрахунків і записів у бухгалтерську книгу Революції (Ю. Янов., II, 1958, 201).
4. Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін. Розрахунок Пелехатого був безпомилковий: тепер утекти людина не могла ні вперед, ні назад (Загреб., Шепіт, 1966, 8); Денис і Роман Блаженки вскочили до кімнати, в якій, за їхніми розрахунками, стояв німецький міномет (Гончар, III, 1959, 261); // Надія на кого-, що-небудь. Перед Софією він гнеться лише для видимості, а весь розрахунок його на панича Вольдемара (Гончар, Таврія, 1952, 149); Радянський народ, здобувши всесвітньо-історичну перемогу в другій світовій війні, розбив всі розрахунки ворогів на слабкість радянського ладу (Вісник АН, 11, 1953, 25).
◊ З таки́м розраху́нком — так, таким способом. Ботинки і сундучок він поставив під ліжко з таким розрахунком, щоб в разі потреби їх можна було б помацати рукою (Тют., Вир, 1964, 54); Що-не́будь [не] вхо́дило у розраху́нки чиї — хтось не мав наміру (мав намір) здійснити щось. В їхні розрахунки зовсім не входило показувати тут все те краще, чим спорядили їх союзники (Гончар, II, 1959, 365).
5. Корисливе міркування з метою одержання якої-небудь вигоди. [Костомаров:] Не знаю ось чого: чи це з протесту зробив ти, а чи… з розрахунку? (Тич., І, 1957, 298); — Думаєте, нема в нього тут свого розрахунку? Знає, що Савка вміє підійти до заробітчанина (Гончар, І, 1959, 32); — Та найду вже якусь, яка має воли або грубі коралі, — анітрохи не криється [Левко] зі своїми господарчими розрахунками (Стельмах, І, 1962, 64).
6. рідко. Обслуга гармати, кулемета і т. ін.— Филимонов знищив фашистський гарматний розрахунок… (Ткач, Крута хвиля, 1956, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 788.