РОЗРУЙНО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗРУЙНУВА́ТИСЯ, у́ється, док., рідко.
1. Те саме, що руйнува́тися. За роки війни стійбище розруйнувалося, перетворилося в пустирище: кошари порозтягувано, землянки порозвалювались (Гончар, II, 1959, 420); Згодом і сам уже став [Отава] боятися, щоб часом не розруйнувалося їхнє товариство (Загреб., Диво, 1968, 13).
2. тільки недок. Пас. до розруйно́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 797.