РОЗРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розрі́зувати. При різанні металів ножівкою необхідно міцно закріпити розрізуваний матеріал у лещатах (Практ. з машинозн., 1957, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 794.