РОЗРІША́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗРІШИ́ТИСЯ, ши́ться, док., рідко.
1. чим. Завершуватися чим-небудь, проявлятися в чомусь. Порив її розрішається плачем (Л. Укр., III, 1952, 275).
2. тільки недок. Пас. до розріша́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 795.