РОЗСАТАНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати дуже лютим. Вона майнула до дверей, ухопилася за клямку, щоб швидше утекти, як розсатаніє Варка (Л. Янов., І, 1959, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 800.