РОЗСИСА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗІССА́ТИСЯ, ссе́ться, док.
1. Спадати, зникати (про пухлину і т. ін.). Фурункул при ранньому лікуванні безслідно і безболісно розсисається за кілька днів (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 57).
2. перен., розм. Поступово розходитися (про скупчення людей); // Зникати, розсіюючись, рідшаючи (про дим, темряву і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 805.