РОЗСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСОЛИ́ТИ, солю́, со́лиш, док., перех., спец. Зменшувати вміст мінеральних солей у грунті. Щоб підвищити родючість цих [засолених] грунтів, необхідно по можливості розсолювати їх шляхом зниження рівня підгрунтових вод, глибоко орати.., удобрювати сірчанокислим амонієм та суперфосфатом (Наука.., 10, 1958, 37); Створюючи в плавнях це [прісне] озеро, колгоспники мали й іншу мету: розсолити навкруги озера до 5 тисяч гектарів землі, щоб засіяти її кукурудзою, бобовими та іншими культурами (Колг. Укр., 2, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 813.