РОЗСЬО́РБУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСЬО́РБА́ТИ, сьо́рба́ю, сьо́рба́єш, док., перех., розм.
1. Гуртом з’їдати, випивати (щось рідке).
2. перен. Розплутувати, улагоджувати (якусь складну, заплутану, неприємну справу). Це зухвале дівча прийшло сюди дуже недоречно.. Заварить кашу та й піде собі, а йому, Сиволапові, доведеться розсьорбувати (Ткач, Плем’я.., 1961, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 821.