РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися. Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (Наука.., 2, 1958, 38); Для кожного типу лампи вказується максимальна потужність, яка може виділятися на аноді без погіршення роботи лампи. Ця величина називається допустимою потужністю розсіювання (Осн. радіотехн., 1957, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 808.