РОЗТАШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТАШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розміщувати, розкладати, розставляти в якомусь порядку, місці. Поранені все прибували. Більшість із них, як і Духнович, добирались сюди самі, а тяжкопоранених санітари приносили на носилках, приводили зів’ялих, знекровлених попід руки і розташовували тут по садках ждати грузовиків (Гончар, Людина.., 1960, 158); Білогрудові було дивно, що його досвідчений начальник штабу так розташував сили (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 7); // Знаходити місце для чого-небудь, вибирати якесь місцеположення. Кріпость розташували на самому вершку високої стрімкої гори (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 455); Колгосп розташував обидва токи так, щоб недалеко возити зерно (Колг. село, 10.VII 1954, 2); // Розміщати, розставляти в певному порядку, сніввідносячи окремі частини чого-небудь; // Влаштовувати, оселяти де-небудь на проживання, відпочинок і т. ін. Вони розташовують полк по квартирах, і він, капітан Бугров, викликає до себе в штаб офіцерів (Мик., II, 1957, 280); Моргунов розташував свою роту на відпочинок (Тют., Вир, 1964, 492); Взимку в Уілстоні розташували на переформування десантну дивізію (Мокр., Сто колючок.., 1961, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 822.