РОЗТАШУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розташува́ти, розташо́вувати. Розташування автомобілів у приміщенні і на відкритих стоянках провадиться відповідно до встановлених норм з таким розрахунком, щоб до кожного з них був вільний доступ (Підручник шофера.., 1960, 321); З розташуванням сотень закінчили, тепер треба було поглянути, як соцькі поставили своїх людей (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 467).
2. Стан за знач. розташува́тися 1. Щорс, стоячи біля карти Чернігівської губернії, давав пояснення командирам про розташування ворожих сил (Десняк, Вибр., 1947, 196); Іван Павлович разом з комісаром загону обходили і ще раз перевіряли бойове розташування і готовність бійців (Збан., Таємниця.., 1971, 89).
3. Місце, зайняте якою-небудь військовою частиною. Вже сутеніло, коли в розташування полку приїхав Фрунзе (Гончар, II, 1959, 424); Треба проповзти в розташування ворога і знищити без усякого шуму два-три кулеметні гнізда, щоб відкрити прохід для несподіваного наступу (Багмут, Опов., 1959, 56).
4. Порядок розміщення чого-небудь десь. Шевченко гарячково клав на папір штрих за штрихом і запам’ятовував деталі її одягу, розташування монет на безрукавці (Тулуб, В степу.., 1964, 178); При розробці маршрутів космічних кораблів необхідно враховувати розташування поясів радіації (Ком. Укр., 10, 1962, 49); Багіров.. уявляв собі внутрішнє розташування готелю (Гончар, III, 1959, 257); Карта розташування електростанцій.. висіла перед ними (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 822.