РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. РОЗТЛУМА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Роз’яснювати щось, давати пояснення, тлумачення чого-небудь. Зайнятий своїми думками, він навіть добре не второпав, що розтлумачував на уроці викладач латинської мови (Добр., Ол. солдатики, 1961, 74); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 184); Треба уміти без фраз, без вигуків, з фактами і цифрами в руках розтлумачити питання соціалізму і питання теперішньої російської революції (Ленін, 14, 1971, 85); Ще в штабі йому розтлумачили, як знайти третій батальйон (Гончар, І, 1954, 18); Хоч і побоювався Гриць, що Саня може розсердитись на нього, він спробував розтлумачити їй, що правда зараз не на її боці (Шовк., Інженери, 1956, 110); // Уясняти собі, розуміти певним чином що-небудь. Під кінець читання Каріма задумливо й несподівано для всіх сказала: «Дядю! Ви хороший!» Олекса Гнатович розтлумачив: — Оце тобі, пісняре, найвища оцінка твору! (Мас., Життя.., 1960, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 827.