РОЗТЛІВА́ТИ і, а́ю, а́єш, недок., РОЗТЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех.
1. Позбавляти незайманості, вступати в статевий зв’язок з дівчиною, що не досягла статевої зрілості. Наплювали На тебе, чистую, кати; Розтлили кроткую! (Шевч., II, 1963, 373).
2. перен. Морально розкладати; розбещувати. Вас [імперіалістів] ненавидять тому, що ви поневолюєте і розтліваєте народи.., сіючи розпусту, продажність, шпіонаж, дискримінацію, насаджуєте економічну кабалу (Довж., III, 1960, 67); В буржуазній літературі поширені різні людиноненависницькі ідеї.., якими панівні класи прагнуть розтлити.. населення капіталістичних країн (Іст. укр. літ., II, 1956, 23).
РОЗТЛІВА́ТИ2, а́є, недок., діал. Починати жевріти, розгорятися. *Образно. Говорив з усіма Вісвамітра Розумно, людяно, та розтлівала У серці в нього гордість безконечна (Фр., X, 1954, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 826.