РОЗТО́ПЛЕННЯ1, я, с. Дія за знач. розтопи́ти1.
РОЗТО́ПЛЕННЯ2, я, с. Дія за знач. розтопи́ти2.
І все-таки він буде мріяти про ті чудесні часи, коли інженери і вчені всього світу разом здійснюватимуть розтоплення крижин Антарктики, польоти на Марс, змінюватимуть клімат (Собко, Срібний корабель, 1961, 174); Неодмінною умовою нормальної роботи рентгенівської трубки є безперервне охолодження анода, припинення подачі води приводить до розжарення, а далі і до розтоплення поверхні анода та руйнування трубки (Рентгеногр. мет., 1959, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 828.