РОЗТО́РСАТИСЯ, ається, док., рідко.
1. Робитися нестійким, хитким.
2. перен. Дійти до хворобливого стану, розладнатися (про здоров’я, нерви і т. ін.). — Це в мене нерви розторсалися (Н.-Лев., IV, 1956, 258).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 829.