РОЗУМІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розумі́ти 1-6 і розумі́тися 1-3. Перед молодим Мічуріним поставало багато глибоких, захоплюючих питань щодо явищ природи, розуміння яких давало йому велике задоволення (Юним мічур.., 1955, 10); Він пояснював свої думки терпляче, не поспішаючи, ніби було в них щось складне, важливе для розуміння (Собко, Справа.., 1959, 202); На основі правильного розуміння сутності суспільного прогресу.. зростає творча активність будівників комунізму (Ком. Укр., 7, 1970, 24); Поетові [М. Рильському] властиве тонке розуміння природи, він знає і любить її пахощі і кольори (Мал., Думки.., 1959, 15); Дуже важко було привчити голубів до розуміння різних сигналів (Донч., І, 1956, 54); Розуміння, яке «Капітал» швидко знайшов у широких колах німецького робітничого класу, є найкраща нагорода за мою працю (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 11); Сей мій невеличкий побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (Фр., IV, 1950, 277); Тактовність і розуміння внутрішнього стану людини — ось за що його можна поважать (Голов., Тополя.., 1965, 195); Жінки не мають розуміння супокою, розуміють інакше супокій, як ми, мужчини (Коб., III, 1956, 8); Химочка мовчки йшов за домовиною.. Почуття втрати Логвина та Степана, розуміння того, що кількамісячна робота знесена куркульнею за одну ніч,.. гнітила його чорним розпачем (Епік, Тв., 1958, 305); Мова є найважливішим засобом людського спілкування, обміну думками, взаємного розуміння (Літ. газ., 7.IX 1950, 3).
◊ З [глибо́ким] розумі́нням [спра́ви] — те саме, що Із знання́м спра́ви (див. знання́). Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику,.. і після якоїсь фуги або симфонії, одіграної з розумінням і з експресією, оберталась до нього разом з табуреткою (Коцюб., І, 1955, 407); У (в) розумі́нні: а) (якому) те саме, що У (такому-то) відно́шенні (див. відно́шення). — Що ти за людина, Павле! — після паузи хмуро сказав Саранчук.— В якому розумінні? (Головко, II, 1957, 566); б) (чого) маючи на увазі що-небудь. Слід вказати учням, що латуні погано обробляються різанням (в розумінні чистоти поверхні) (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 44).
2. Погляд, точка зору. Твір [«Піднята цілина»] позначений глибоко партійним розумінням дійсності, цілі покоління радянських людей вчилися по ньому, як треба боротися за торжество комуністичних ідеалів (Ком. Укр., 9, 1965, 74); Метафізично-ідеалістичній концепції часу.. драматург [І. Кочерга] протиставляє в своїй п’єсі матеріалістичне розуміння часу як руху вперед, як діяння (Іст. укр. літ., II, 1956, 529).
3. Знання, досвід у чому-небудь; уявлення про щось. Справжній талант — він тому й талант, що вміє збагатити й поглибити наше розуміння дійсності (Про багатство л-ри, 1959, 159); Проект Програми КПРС озброїв вчених глибоким розумінням того, яку велику роль повинна відіграти наука в створенні матеріально-технічної бази нового суспільства (Наука.., 8, 1960, 14); Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам’ятати, набуваємо і розуміння того, що ті слова визначають (Мирний, V, 1955, 314).
◊ Не ма́ти найме́ншого розумі́ння — те саме, що Не ма́ти [жо́дного (найме́ншого)] поня́ття (див. поня́ття). [Енн:] Ви не маєте найменшого розуміння про хороший тон і ввічливість (Собко, П’єси, 1958, 83); У розумі́нні чиєму — так, як уявляє хто-небудь. Англійський імперіалізм, маючи за собою таку багату історію, має теж свою глибоку думку щодо расового розподілу людей. В його розумінні білою людиною може бути тільки — англієць (Ірчан, II, 1958, 339).
4. рідко. Те саме, що ро́зум 1. Коли паровик скрикнув тим самим криком, яким будив Андрія мало не ціле життя,.. лютість одняла у нього пам’ять, свідомість і розуміння (Коцюб., II, 1955, 91); Розуміння.. зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 142).
◊ У (в) вузько́му (стро́гому, професіона́льному, тісно́му, то́чному і т. ін.) розумі́нні [цього́ сло́ва]- у конкретному значенні; у спеціальному, специфічному значенні. Значення терміну «історична пісня» може бути різним. В тісному і точному розумінні це — пісня про певну історичну подію, певну історичну особу (Рильський, IX, 1962, 223); — Я хочу сказати, що ми військові в професіональному, так би мовити, розумінні цього слова (Довж., І, 1958, 164); У (в) кра́щому (висо́кому і т. ін.) розумі́нні [цього́] сло́ва — у позитивному трактуванні значення слова. Реаліст в кращому розумінні цього слова, Франка в своїх прозаїчних творах любить спинятись на двох темах (Коцюб., III, 1956, 40); У по́вному (по́внім) розумі́нні [цьо́го] сло́ва ([цих] слів) див. по́вний; У (в) прямо́му (звича́йному, буква́льному і т. ін.) розумі́нні [цьо́го сло́ва] — в основному значенні (цього слова). Власне, спортом в прямому розумінні він ніколи не захоплювався, але брав участь в самодіяльному ансамблі пісні й танцю, як танцюрист-соліст (Голов., Тополя.., 1965, 101); Навряд чи я був хорошим вихователем у звичайному розумінні цього слова (Довж., І, 1958, 14); Перед нами відкрита всім вітрам світу, як еолова арфа, душа поета [А. Малишка].., тут дослідницьки-науковий зір, що проникає за поверхню явищ, але тут також і творча, натхненна праця, труд у буквальному розумінні цього слова (Рад. літ-во, 6, 1963, 9); У (в) широ́кому розумі́нні [цього́] сло́ва — у загальному значенні (слова), зрозумілому для всіх. Пушкін, Шевченко, Міцкевич — народні поети в широкому й високому розумінні слова (Рильський, III, 1956, 71).
5. Зміст, значення чого-небудь. Закон правильного мислення.. У даному міркуванні, спорі, дискусії кожне поняття повинно вживатися в тому самому розумінні (Логіка, 1953, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 841.