РОЗХВА́СТАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати дуже хвастатися. Можна подумати, що я пера з рук не випускаю, так я розхвасталась! (Л. Укр., V, 1956, 86); — Я б сонце засліпив,— розхвастався Ліхтар,— Якби мене хтось підійняв до хмар (Сим., Земне тяжіння, 1964, 106); Віоріка не знала, що таке метро, але змовчала — і так розхвастався Ніколає, а то буде вважати її зовсім дурненькою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 848.