РОЗХЛЯ́БАНІСТЬ, ності, ж., розм.
1. Стан за знач. розхля́баний 2, 3.
2. Відсутність чіткості в діях, організованості; недисциплінованість, неорганізованість. Він [В. І. Ленін] закликав вести нещадну боротьбу проти дрібнобуржуазної розхлябаності, проти нехлюїв, ледарів, спекулянтів, вимагав додержання найсуворішої дисципліни праці (Біогр. Леніна, 1955, 198); Підліток, батьки якого не вчать цінити час, працю, не піклуються, щоб виконував їх вимоги, не помічають його розхлябаність, безвідповідальність, не стане внутрішньо дисциплінованим і уважним (Хлібороб Укр., 11, 1966, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 851.