РОЗЦВІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розцвіта́ти. В полі, в полі розцвітання — наче килим хто прослав… (Тич., До молоді.., 1959, 32); *Образно. Я бачу світ пишний і неба сіяння. Лагідний вітрець і весни розцвітання (Л. Укр., IV, 1954, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 856.