РО́ЗЦВІ́ТКА, и, ж. Поєднання кольорів, барв на чому-небудь; різноколірне забарвлення чогось. Вільно і бездумно, пташиним щебетом, плелися дівочі розмови — про сни минулої ночі, про розцвітки привезених у сільмаг [тканин] (Вол., Дні.., 1958, 118); На Тянь-Шані знайдено нові природні кладові мармуру та облицювальних порід дуже красивих розцвіток (Веч. Київ, 28.II 1970, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 857.