РОЗШАРУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розшарува́ти, розшаро́вувати і розшарува́тися, розшаро́вуватися. Спостереження показали, що ін’єкційні процеси проходять в тектонічно рухливих зонах, де внаслідок міжшарових рухів відбувається тонке розшарування порід (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 7); Козацтво не було соціально однорідним. З самого початку в ньому намітилось класове розшарування на козацьку «голоту», яка становила більшість, і експлуататорську верхівку — старшину (Іст. укр. літ., І, 1954, 56).
2. геол. Шар породи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 865.