РОЗЩЕБЕ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЩЕБЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., спец.
1. Дробити, перетворювати на щебінь.
2. Заповнювати, забивати щебенем отвори, щілини і т. ін. у чому-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 869.