РОЗЩЕ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розщепи́ти, розще́плювати і розщепи́тися, розще́плюватися. Зміна хімічного складу [виноградного] сусла відбувається шляхом розщеплення цукру дріжджовими грибками на спирт, вуглекислоту і ряд побічних продуктів (Колг. Укр., 9, 1961, 33); Сучасні досягнення науки — приміром, розщеплення атомного ядра, використання атомної енергії, завоювання космосу,— заслуга великого колективу вчених (Рильський, Веч. розмови, 1962, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 870.