РОЗІРИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., рідко. Дуже рознервуватися. У Львові я пробула не три, як думала, а чотири дні,.. від маси людей, розмов і вражень якось розіритувалась, вийшла з берегів, почала себе почувати якось дуже ненормально (Л. Укр., V, 1956, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 685.