РОЗІ́СКРЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗІСКРИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. Починати яскраво сяяти, світитися, виблискувати. Пронизані електричним світлом і загравою над заводом, сніжинки розіскрювались і скидались на падаючі вогні фейєрверку (Гур., Друзі.., 1959, 141); // Розсипатися іскрами. Промінці сковзалися по лиснючій чорній шкірі, витанцьовували на ній, розіскрювалися на всі боки (Загреб., Європа. Захід, 1961, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 686.