РОКО́ВАНІСТЬ, ності, ж., поет. Абстр. ім. до роко́ваний 2. Бурхлива енергія Плетенецького вже знов дратувала його, як лікареві поради, коли хворий відчуває свою рокованість (Тулуб, Людолови, II, 1957, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 875.