РОМАНТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. романтизува́ти. У світовій поезії здавна існувала традиція естетизації, романтизації моря,— традиція, врешті, підказана самим предметом поетичного зображення (Рад. літ-во, 3, 1967, 52); Пріючи од чаю та суперечки,.. Мокроус впадав у романтизацію минулого (Головко, II, 1957, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 878.