РО́ТОРНИЙ, а, е, спец. Прикм. до ро́тор. За короткий строк бориславці оволоділи турбінним і роторним способами буріння (Наука.., 8, 1956, 12); Зелену масу скошують і подрібнюють на полі роторними косарками або силосними комбайнами (Хлібороб Укр., 4, 1965, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 889.