РУБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. руба́ти 1-4, 6, 7. Звалив їх [холопів] важкий сон після пекельної праці на рудниках та.. на млинах, на рубанні й корчуванні лісів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 590); Женю і Діму поставили на рубання дерну (Мур., Свіже повітря.., 1962, 41); Важку ручну працю — пневматичне рубання — майже цілком замінено газокисневим струганням (Наука.., 2, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 891.