РУБА́НОК, нка, ч. Теслярський інструмент для ручного стругання деревини. На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок.. і багато іншого приладдя, потрібного для будування моделі аероплана (Вас., II, 1959, 226); В майстерні стояв гамір від дзижчання пилок, шелесту рубанків, стукоту молотків (Багмут, Щасл. день.., 1951, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 891.