РУБЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до рубе́ць 2; // Викликаний рубцем, пов’язаний з появою рубця. При пораненнях грудної клітки віддаленими наслідками є рубцеві процеси в самій легені і в плевральній порожнині, які порушують дихання (Курс патології, 1956, 52); Другим видом захворювання стравоходу є його рубцеве звуження (Наука.., 3, 1957, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 894.