Слово "рубцювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.

1. Робити рубчастим.

2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). *Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи, рубцювали людське серце (Стельмах, І, 1962, 381); У спустілому домі батьків Надія почала своє вдовине життя.. Роки повільно рубцювали на серці рани (Чорн., Красиві люди, 1961, 47).

3. Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 894.