Слово "рубцюватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РУБЦЮВА́ТИЙ, а, е.

1. Який має нерівну рельєфну поверхню у вигляді рубців (у 1 знач.). Довгополиха світила дванадцятилінійний каганець із фіолетовим рубцюватим абажуром (Ле, Історія радості, 1947, 54).

2. Вкритий рубцями (у 2 знач.). — Давай будемо дружити,— простягає рубцювату, чорну від заліза і мазуту, руку (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 525).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 894.