Слово "руйнівний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РУЙНІВНИ́Й, а, е. Який руйнує що-небудь. На полях вистигають повноколосі жита, переливаються мідними струнами арф високі пшениці. Аж не віриться, що цією землею ще так недавно пройшла страшна, руйнівна сила (Збан., Єдина, 1959, 394); Крім відокремлення князівств, на економічному становищі Києва [у XII ст.] і Київської землі тяжко позначалися руйнівні князівські усобиці і напади половців (Іст. УРСР, І, 1953, 89); Якщо її [деревину] своєчасно не просушити, то при несприятливих умовах в її клітинах відбуваються певні біохімічні зміни, що сприяють руйнівній дії грибків (Стол.-буд. справа, 1957, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 897.