Слово "рукав" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РУКА́В, а, ч.

1. Частина одягу, що покриває руку (від плеча до кисті або коротше). Побігла [Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на ходу надягаючи.— Навиворот [навиворіт]! навиворот! — крикнула услід їй Христя, побачивши, що Горпина ніяк не вдіне руки в рукав (Мирний, І, 1954, 265); Ніна знала,.. що їй до лиця блакитна.. сукня, прозорі рукави якої не в силах були сховати ніжного кольору рук (Досв., Вибр., 1959, 254); *Образно. І куди не глянеш оком, біло все кругом, де махне зима широким білим рукавом… (Сос., Близька далина, 1960, 135); *У порівн. Іноді з прогнилого отвору [дерева], мов з чорного рукава, вигляне проржавіла голова сови (Стельмах, II, 1962, 138).

◊ Зака́чувати (закача́ти) рука́ва (рукави́) див. зака́чувати; Засу́кувати (засука́ти) рука́ва (рукави́) див. засуку́вати; Спусти́вши рука́ва (рукави́) працюва́ти — нехотя, не стараючись добре виконувати роботу. — Я, знаєте, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Збан., Ліс. красуня, 1955, 133).

2. Водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; відгалуження ріки. Коло самого Канева Дніпро протікає двома рукавами, якраз так, як коло Києва (Н.-Лев., II, 1956, 384); В цьому місці річка не глибока, бо розділена на два рукави (Збан., Між.. людьми, 1955, 33); На багато рукавів поділяється русло нижнього Дунаю, особливо в болотистій заплаві, що зветься Балтою (Наука.., 10, 1965, 40); * Образно. В Синяві біля панської парні розтривожена валка розділилася на два рукави: один з комітетниками на чолі залишився у лісі, а другий подався до жіночого монастиря (Стельмах, І, 1962, 637); *У порівн. Дорога від Веремієвого хутора розходиться двома чорними рукавами (Стельмах, II, 1962, 67); // Відгалуження гілки рослини. Під час посухи і сильних морозів рукави куща пошкоджуються, і на відновлення їх доводиться витрачати багато часу і праці (Колг. Укр., 8, 1956, 40).

3. спец. Пристрій у вигляді труби або кишки для відведення чи передачі рідин, газів, сипких тіл. Прокіп з Гущею лагодять сіялку. Вони заглядають до неї, чіпляють рукави до сошників (Ю. Янов., IV, 1959, 33); З їх [конопель] волокна виготовляють.. вірьовки, шпагат, брезент, парусину, пожежні рукави (Наука.., 10, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 905.