Слово "рукоятка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


РУКОЯ́ТКА, и, ж.

1. Частина ручного інструмента, зброї і т. ін., за яку його тримають; держак. Парникова мотика складається з металевого корпуса.. та дерев’яної рукоятки (Хлібороб Укр., 4, 1969, 23); Одною рукою стискував [Оксен] рукоятку автомата, другою дуло (Тют., Вир, 1964, 440).

2. Деталь механізму, приладу, за яку беруться рукою для пересування, перемикання, повороту. Машиніст рукояткою контролера регулює швидкість і силу тяги електровоза (Сигналізація.., 1955, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 906.