РУ́ТОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ру́та 1. Рутовий лист; // Зробл., вигот. із рути. Рутовий віночок; Рутова олія; // Який має колір листя рути. Не ховайте молодого У могилі темній — Поховайте в холодочку, В рутовім садочку (Перв., З глибини, 1956, 266).
2. у знач. ім. ру́тові, вих, мн. Родина дводольних роздільнопелюсткових рослин, у корі й листі яких міститься ефірна олія. Апельсин — вічнозелене плодове дерево з родини рутових (Виробн. енц. сад., 1969, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 914.