РУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. ру́хати 1-3 і ру́хатися 1-3. Він бачить пустелі, степи й межиріччя І рухання юрб мовчазних уночі (Бажан, І, 1946, 144); З води підноситься рука, чути булькання води, рухання ніг (Ю. Янов., II, 1958, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 914.