РЯБЧУ́Н, РЯБЦУ́Н, а́, ч., діал. Різнобарвний домотканий килим. Говорив [дядько Мирон], що витче сам достоту Такий рябчун, мов килим у царя (Шпорта, Вибр., 1958, 273); Терентій мовчки пройшовся по світлиці,.. зупинився перед ліжком, над яким красувався новий молдавський рябцун (Стельмах, І, 1962, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 921.