РЯСНОЛИ́СТИЙ, а, е. З рясним листям. Вітер шарпав і гойдав ряснолисті віти над самою водою (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 5); Ось липа ряснолиста розкинула намет (Забіла, Одна сім’я, 1950, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.