РЯСНІ́ШАТИ, ає, недок., рідко. Ставати, робитися ряснішим (див. рясни́й 1). Квітки наростали та ряснішали (Н.-Лев., І, 1956, 567); Дерева, посаджені три й чотири роки тому, тепер добре почали розростатись, ряснішати (Сміл., Крила, 1954, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.