РЯТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач, для рятування кого-, чого-небудь. Незначні за обсягом дослідження з питань безпеки праці у вугільній промисловості Донбасу провадились тоді в Донецькій рятувальній станції в Макіївці (Розв. науки в УРСР.., 1957, 404); Працівники рятувальної служби роблять усе, щоб люди почували себе спокійно під час купання (Веч. Київ, 19.VIІ 1968, 2).
∆ Рятува́льний по́яс див. по́яс.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 926.