РЯТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рятува́ти. Рятування тривало до того часу, поки на поверхню моря опустилася ніч. І врятувати пощастило біля трьох десятків людей (Ю. Янов., II, 1958, 80); Іван Вишенський у зображенні Франка — це людина, яка у зреченні від світу.. шукає рятування своєї власної душі (Рильський, III, 195(і, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 927.