РІВНОСКЛАДО́ВИЙ, а, е, грам., літ. Який має однакову кількість складів або полягає у чергуванні рівної кількості складів. У віршах ХVI-ХVIII століть застосовувались дві системи віршування: нерівноскладова і рівноскладова, або силабічна (Укр. літ., 8, 1957, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 552.